СТИХИ ДЛЯ ДУШИ
А щастя для кожного в світі своє...
Для когось- це келих з питною водою...
Як часто не бачимо того, що є,
У мрії пірнувши свої з головою...
Прокинувшись зранку, побачивши світ
У теплому ліжку у затишку вдома
В думках починаєм невпинний політ
На крилах жалінь, нарікання і втоми...
Ми йдемо на кухню, де маємо час
Для теплої їжі і чашечки чаю...
Сніданок- щось звичне, буденне для нас...
Як часто у серці своїм забуваєм,
Що нині у світі є безліч людей,
Що мріють найбільше про все те буденне,
До чого ми звикли...Є сотні дітей,
Що мають бажання в душі нездійсненне
Про рідні обійми і ліжко своє,
Про скибочку хліба і теплу кофтину...
Ми сліпо не бачимо того, що є...
А тільки бажаєм в думках неупинно...
Машини, квартири і безліч сміття...
Нові телефони і брендові речі...
А поряд хтось просить у Бога життя
Для хворої мами, посунувши плечі...
Ми можем торкнутись до світу книжок,
Дивитися фільми, вистави, картини!
Писати поеми під сяйвом зірок,
Побачити з часом далекі країни!
Ми вільні у думці...Ми маємо дар
Ходити, кохати і щиро сміятись!
Це все не буденність! Це- хитко, мов пар...
Важливо збагнути- це може зламатись...
Ми дуже щасливі!!! А всі ті страхи,
Усі хвилювання, турботи, проблеми
-Лиш сходинки Божі на наші шляхи,
Які подолавши до Неба дійдемо!
Це просто уроки...Ніколи Творець
Не дасть понад сили сердечної ноші!
Мільйони нещасних холодних сердець,
До вас моє слово! Прислухайтесь, прошу!
Спиніться в жаліннях принаймні на мить,
Погляньте розкритими врешті очима
І диво у серці своїм осягніть,
Залишивши сльози і біль за дверима!
Проблеми не зникнуть...Це- наше буття...
В гріховному світі складаєм екзамен...
Оцінка найвища- безсмертне життя!
Так часто власноруч ми риємо ями,
Знаходячи завжди сто сотень причин,
Посунувши плечі і згорбивши спини,
Жалітись на надто швидкий часоплин,
На владу, на втому, на власну родину...
Отямтесь, я прошу, давайте збагнем,
Прокинувшись вранці у теплій оселі,
Наскільки щасливо насправді живем!
А в мить коли знову постукає в двері
Бажання жалітись на власне буття,
Зайдіть (це не складно) людину, що має
Удвічі складніше за ваше життя,
Яка допомоги від Бога чекає!
І станьте посланцем Господнім з Небес!
Ми звикли постійно невтомно прохати
Та диво найбільше з можливих чудес
-Із вдячністю серця добро дарувати!
І замість жалітись на прісний обід,
З голодним на двоє його розділити!
Нам просто нарешті задуматись слід...
Нам просто важливо навчитися жити...
***
А щастя є різне у кожного з нас,
Для когось це- келих з питною водою...
І щастя для нього залежить від вас!
Добро- найпотужніша в світі цім зброя!
Інелла Огнєва
Для когось- це келих з питною водою...
Як часто не бачимо того, що є,
У мрії пірнувши свої з головою...
Прокинувшись зранку, побачивши світ
У теплому ліжку у затишку вдома
В думках починаєм невпинний політ
На крилах жалінь, нарікання і втоми...
Ми йдемо на кухню, де маємо час
Для теплої їжі і чашечки чаю...
Сніданок- щось звичне, буденне для нас...
Як часто у серці своїм забуваєм,
Що нині у світі є безліч людей,
Що мріють найбільше про все те буденне,
До чого ми звикли...Є сотні дітей,
Що мають бажання в душі нездійсненне
Про рідні обійми і ліжко своє,
Про скибочку хліба і теплу кофтину...
Ми сліпо не бачимо того, що є...
А тільки бажаєм в думках неупинно...
Машини, квартири і безліч сміття...
Нові телефони і брендові речі...
А поряд хтось просить у Бога життя
Для хворої мами, посунувши плечі...
Ми можем торкнутись до світу книжок,
Дивитися фільми, вистави, картини!
Писати поеми під сяйвом зірок,
Побачити з часом далекі країни!
Ми вільні у думці...Ми маємо дар
Ходити, кохати і щиро сміятись!
Це все не буденність! Це- хитко, мов пар...
Важливо збагнути- це може зламатись...
Ми дуже щасливі!!! А всі ті страхи,
Усі хвилювання, турботи, проблеми
-Лиш сходинки Божі на наші шляхи,
Які подолавши до Неба дійдемо!
Це просто уроки...Ніколи Творець
Не дасть понад сили сердечної ноші!
Мільйони нещасних холодних сердець,
До вас моє слово! Прислухайтесь, прошу!
Спиніться в жаліннях принаймні на мить,
Погляньте розкритими врешті очима
І диво у серці своїм осягніть,
Залишивши сльози і біль за дверима!
Проблеми не зникнуть...Це- наше буття...
В гріховному світі складаєм екзамен...
Оцінка найвища- безсмертне життя!
Так часто власноруч ми риємо ями,
Знаходячи завжди сто сотень причин,
Посунувши плечі і згорбивши спини,
Жалітись на надто швидкий часоплин,
На владу, на втому, на власну родину...
Отямтесь, я прошу, давайте збагнем,
Прокинувшись вранці у теплій оселі,
Наскільки щасливо насправді живем!
А в мить коли знову постукає в двері
Бажання жалітись на власне буття,
Зайдіть (це не складно) людину, що має
Удвічі складніше за ваше життя,
Яка допомоги від Бога чекає!
І станьте посланцем Господнім з Небес!
Ми звикли постійно невтомно прохати
Та диво найбільше з можливих чудес
-Із вдячністю серця добро дарувати!
І замість жалітись на прісний обід,
З голодним на двоє його розділити!
Нам просто нарешті задуматись слід...
Нам просто важливо навчитися жити...
***
А щастя є різне у кожного з нас,
Для когось це- келих з питною водою...
І щастя для нього залежить від вас!
Добро- найпотужніша в світі цім зброя!
Інелла Огнєва